Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман заявив, що восени подасть до парламенту законопроект про освітню реформу. Документ передбачає докорінні зміни в освітньому процесі від дитсадків до університетів. Вартість усієї реформи оцінюється у 87 мільярдів гривень. У бюджеті на наступний рік він закладає підвищення зарплати вчителям на 25% та щонайменше 1 мільярд на модернізацію початкової школи. Осучаснити планують і шкільні програми, надавши більший вибір щодо дисциплін та можливостей для творчості.
А доки зміни не торкнулися програми української літератури, "NewWest Media" пропонує ТОП-7 книг початку 2000-х від сучасних вітчизняних авторів, які варто прочитати всім українцям.

Василь Шкляр "Чорний ворон"
Рік виходу: 2009
Видавництво: "Ярославів вал", "Клуб сімейного дозвілля"
У романі "Залишенець. Чорний Ворон" йдеться про одну з найдраматичніших і найбільш замовчуваних сторінок української історії — боротьбу українських повстанців проти комуністичної влади в 1920-х роках у Холодному Яру. Це — реліктовий лісовий масив у Черкаській області площею близько 7 тисяч гектарів.
Головний герой "Чорний Ворон" — холодноярський отаман. Він спільно з іншими повстанцями організовує боротьбу проти більшовиків. У творі яскраво показано, як представники більшовицьких правоохоронних органів та чекісти організовували провокації, налаштовуючи місцевих жителів проти повстанців.
Автор описує, як вони втиралися в довіру та зраджували своїх побратимів.
Василь Шкляр працював над твором 13 років. У його основі — розсекречені архіви КДБ.
Після виходу роман здобув багато літературних премій. 2009-го Ліга українських меценатів на конкурсі від видавництва "Ярославів вал" назвала твір "Найкращим історичним романом". Також він став переможцем конкурсу "Книга року 2009" Всеукраїнського рейтингу Костянтина Родика та премії "Айстра".
Кундельська
Василь Шкляр, автор "Чорного ворона" / Фото УНІАН

У 2011 році Комітет з Національної премії України ім. Т. Шевченка за роман "Залишенець. Чорний ворон" зробив Василя Шкляра лауреатом Шевченківської премії в галузі літератури. Однак письменник відмовився від премії, мотивуючи це небажанням отримувати її з рук "українофоба Дмитра Табачника".
У першій половині 2016-го холдинг "1+1" заявив про початок зйомок 4-серійного однойменного серіалу за книгою.

Софія Андрухович "Фелікс. Австрія"
Рік виходу: 2014
Видавництво: "Видавництво Старого Лева"
Дія роману відбувається в 1900 році в Станіславові (сучасна назва — Івано-Франківськ). Твір написано у формі щоденника головної героїні Стефи. Кожен розділ роману — це окремий день, який, однак, може бути присвячений спогадам і тому не позначений датою. Стефа — українка, сирота. Працює служницею в домі польського лікаря Анґера, а згодом — його дочки Аделі та її чоловіка Петра. Лікар Анґер удочерив Стефу, після того, як її батьки загинули під час пожежі. Тому життя Стефи та Аделі нерозривно пов'язані одне з одним.
Софія Андрухович, починаючи писати роман, жила в Кракові на творчу стипендію "Gaude Polonia". Її краківський гуртожиток мав назву "Фелікс". Тому батько, Юрій Андрухович, запропонував назву для роману з девізу Австро-Угорщини: "Bella gerant alii, tu felix Austria, nube". Що перекладається як "Нехай воюють інші, а ти, щаслива Австріє, укладай шлюби". Пишучи "Фелікс. Австрію" авторка читала майже столітню газету "Kurjer Stanisławowski", яку видавали на початку XX ст.
Роман у 2014 році став переможцем всеукраїнської премії "Книга року ВВС", отримав особливу відзнаку "Форуму видавців" у Львові та премію "ЛітАкцент року". Одразу після виходу книга стала справжнім бестселером в Україні.
Через два роки у 2016-му в австрійському видавництві "Residenz Verlag" вийшов німецькомовний переклад роману, який отримав назву "Паперовий хлопчик" (Der Papierjunge). А влітку того ж року книгу видали в Польщі, повідомляють у "Видавництві Старого Лева". 
У 2017 році стало відомо, що компанія "Film.UA" планує екранізувати роман. Уже розпочалися переговори з потенційними закордонними партнерами щодо співпраці. Продюсером стрічки на партнерських засадах стала Надія Зайончковська.

Ліна Костенко "Записки українського самашедшого"
Рік виходу: 2011
Видавництво: "А-ба-ба-га-ла-ма-га"
Дія роману відбувається в період президентства Леоніда Кучми. Головний герой роману — 35-річний програміст за освітою. Він займається нецікавою для нього роботою — обслуговуванням комп'ютерів. Натомість хоче програмувати. Його друг часто кличе переїхати в США — у Кремнієву долину, заробляти хороші гроші та налагодити життя. Однак головний герой із різних причин постійно відмовляється. Зі своєю дружиною познайомився під час "Революції на граніті". Батько "самашедшого" — відомий перекладач, шістдесятник, має нову молоду дружину і дуже інтровертного сина, який згадується в книзі під ім'ям Тінейджер. Дружина головного героя — філолог, дослідник Гоголя. Син навчається у школі й товаришує з сусідом Борькою, сином "нового українця".
Головний герой веде так звані "Записки" — прототип щоденника, в якому записує всі катастрофи, замахи, вбивства та скандали, про які дізнається з новин. Таким чином намагається дати вихід своїм емоціям і не скотитися до повного цинізму. Загальний іронічний, песимістичний, скептичний, часом знущальний тон записок під кінець кардинально змінюється, коли герой переживає емоційно напружені події Помаранчевої революції.
Роман вийшов у видавництві "А-ба-ба-га-ла-ма-га". За півроку офіційний тираж твору становив 80 тисяч примірників. Це стало своєрідним рекордом для українських книгарень.
"Я сподівався на подію, а з'ясувалося, що це — вибух. Книжка вражає по-справжньому. Здається, у нас так ще не писали. Сподіваюся, що це буде несподіванка для всіх", — заявив власник і директор видавництва "А-ба-ба-га-ла-ма-га" Іван Малкович.
"У Ліни Костенко герой не божевільний. Він просто — "сАмашедший". Не "с ума сашедший", а той, що сам собі йде. Такий собі грайливо-іронічний афронт щодо тотальної суржикізації… Тим паче, що витоки слова "самашедший" варто шукати не в суржику, а в народній стихії, бо слово це вживалося ще на початку ХХ століття", —зазначив критик і літературознавець Дмитро Дроздовський у "Дзеркалі тижня".
Із книгою Ліна Костенко вирушила в рекламний тур по Україні. Однак перервала його через негативні відгуки критиків про роман. Також авторка у 2012 році відмовилася від нагороди "Золотий письменник України".
Кундельська
Ліна Костенко / Фото УНІАН


Марія Матіос "Солодка Даруся"
Рік виходу: 2004
Видавництво: "Піраміда"
Потужний і сильний роман української письменниці Марії Матіос. Дія твору розгортається в маленькому гуцульському селі в 1970-х роках. Там читач знайомиться з "Солодкою Дарусею" — душевно хворою жінкою, яку часто мучать нестерпні видіння з минулого, що супроводжуються головним болем. Вона живе в старій хаті своїх батьків і дає собі раду лише з допомогою односельчан.
Описуючи життя Дарини від дитинства до сучасних часів, авторка розкриває всю трагедію жителів Карпат, які хочуть лише мирно жити та працювати, однак стають розмінною монетою то для румунських, то для радянських окупантів.
У 2005 році за роман Марія Матіос стала лауреатом Національної премії України ім. Т. Шевченка. Також "Солодка Даруся" здобула перемогу у Всеукраїнському рейтингу "Книжка року 2004".
Кундельська
Марія Матіос / Фото УНІАН

Книгу перевидавали 7 разів, і це лише в Україні. Загальний тираж становить понад 200 тисяч примірників. Крім того, роман переклали польською, хорватською, німецькою, французькою, російською, литовською, італійською мовами. У 2017 очікується вихід англійською, сербською та іншими мовами. За мотивами "Солодкої Дарусі" в Україні, Канаді та Європі провідні вітчизняні та світові театри ставлять спектаклі.
Кундельська
Постановка "Солодкої Дарусі" в Чернівецькому академічному музично-драматичному театрі ім. О. Кобилянської / Фото УНІАН

У 2015 році вийшов тизер повнометражного фільму "Солодка Даруся". Стрічку знімають спільно українські та польські кінематографісти, повідомляє "Zaxid.net". У ролі Дарусі — польська актриса Магдалена Ружанська. Також у фільмі грають львівські актори: Олег Стефан, Тетяна Каспрук, Лідія Данильчук. Стрічку знімали у Карпатах, переважно в селі Микуличин, жителі якого також взяли участь у зйомках. Робота над фільмом триває досі.

Юрій Винничук "Танго смерті"
Рік виходу: 2012
Видавництво: "Фоліо"
Події в романі Юрія Винничука розгортаються у двох часових просторах. Перший — довоєнний та післявоєнний Львів. Другий — сучасні часи — від 1980 до 2000-х років. Головні герої — українець, поляк, німець і єврей. Їхні батьки були бійцями армії УНР і загинули у 1921 році в одній із битв. У романі герої закохуються, воюють, потрапляють у різні складні життєві ситуації, але за будь-яких катаклізмів не зраджують своєї дружби. Паралельно у наші дні відбуваються інші події з іншими героями. Однак локація пригод поширюється не лише на Львів, а й на сучасну Туреччину. І в несподіваному фіналі обидві сюжетні лінії сходяться в одну.
Роман "Танго смерті" став переможцем у номінації "Книга року ВВС" за 2012-й рік. Цього ж року Юрій Винничук за видання твору сукупним накладом у понад 100 тисяч примірників отримав відзнаку "Золотий письменник України".
Кундельська
Юрій Винничук / Фото УНІАН

"Діставши змогу стати першим читачем роману "Танго смерті" в рукописі, мушу визнати, що з його появою маємо тепер українського Умберто Еко та ще й з нотками Борхеса. У тканині твору і трагізм, і гумор, і любовна та детективна інтрига, і цілі сторінки енциклопедичних знань та переказів. Описати довоєнний Львів так живо, так смачно — для цього треба було оволодіти неабиякою майстерністю і неабиякими знаннями. Українцям текст у такому історичному світлі давно був потрібен", — розповів про роман письменник Андрій Любка.

Оксана Забужко "Музей покинутих секретів"
Рік виходу: 2009
Видавництво: "Факт"
"Музей покинутих секретів" — це родинна сага трьох поколінь. Події роману охоплюють період від 1940-х років до весни 2004-го. Через багато сюжетних ліній Оксана Забужко розповідає про бійців УПА, закриті архіви КДБ, драматичні сторінки радянських 1970-80-х і буремних 1990-х. У романі поєднано декілька жанрів: історичний детектив, соціально-психологічний роман та містичний трилер.
"Велика література і жорстока правда — про владу минулого над майбутнім, про кохання і смерть, про споконвічну війну людини за право бути собою", — йдеться в анотації до видання.
"Це роман про любов і смерть, про те, що зі смертю насправді ніщо не кінчається", —наголошує сама Оксана Забужко.
Кундельська
Оксана Забужко / Фото УНІАН

Роман став найкращою українською книгою 2010 року за версією журналу "Кореспондент" та здобув 1-ше місце у Всеукраїнському рейтингу "Книжка року-2010" в номінації "Красне письменство". А у 2013-му "Музей покинутих секретів" став лауреатом престижної літературної премії Центральної Європи "Angelus-2013". Оксана Забужко та перекладачка Катажина Котинська за польський переклад роману отримали 150 тисяч злотих (близько $50 тисяч) та статуетку авторства вроцлавського скульптора Єви Россано.

Володимир Лис "Століття Якова"
Рік виходу: 2010
Видавництво: "Клуб сімейного дозвілля"
Роман розповідає історію звичайного поліського українця, який за свій столітній вік пережив 5 держав: Російську імперію, УНР, Польщу, гітлерівську Німеччину, сталінський СРСР. Доживши до української незалежності, він опинився перед обличчям сімейної та національної драми, запрограмованої трагічними подіями XX століття.
Твір розповідає про перше кохання Якова — Уляну. Батьки вирішують віддати дівчину за багатого нареченого. Тому в розпачі Яків вирушає служити до Війська Польського. Згодом знаходить нове кохання — польську шляхтянку Зосю. Потім переживає Другу світову, німецький полон та трагічні післявоєнні події. Головний герой усе життя повертається до своєї старої хати на Волині. Тут і чекає листа від нещодавно врятованої ним наркоманки Олени та приїзду на столітній ювілей сина Артема.
Роман "Століття Якова" став переможцем конкурсів "Коронація слова — 2010" та "Ґранд-коронація слова", журі якого визнало твір найкращим романом десятиріччя.
Кундельська
Володимир Лис / Фото УНІАН

У 2016 році "1+1 Продакшн" екранізував роман, створивши історичний міні-серіал із 4 серій. Режисером став Бата Недич, оператором — Ігор Іванов, художником-постановником — Сергій Бржестовський, художником з костюмів — Ірина Гергель. Сценарій до серіалу написав український письменник Андрій Кокотюха.
"В Україні зараз дуже високий попит на все, що пов'язано з нашою історією, особливо ХХ століття. Це зумовлено тим, що проблеми, які нині вирують в Україні, беруть початок не з часів Запорізької Січі, Київської Русі або язичництва — ми боремося з тими проблемами, які зароджувалися саме у ХХ столітті", — зазначив Кокотюха.