Голокост: не лише пам'ятати, а й розуміти, чому це сталося.

27 січня - міжнародний день пам'яті жертв голокосту. Пропоную вам підбірку 5 книг про голокост. Читаймо!

 1. «Сховище. Щоденник у листах» Анни Франк, Віват

Анна Франк вела щоденник з 12 червня 1942 по 1 серпня 1944 року. Спочатку вона писала свої листи лише для самої себе. А навесні 1944 року почула по лондонському радіо виступ нідерландського міністра освіти у вигнанні, який говорив про те, що після війни необхідно буде зібрати й оприлюднити всі документальні матеріали про страждання нідерландського народу за часів німецької окупації. Як приклад таких матеріалів він серед іншого згадав і щоденники. Під впливом його виступу Анна Франк вирішила по закінченні війни видати книжку, за основу якої мав правити її щоденник.

2. Берхард Шлінк «Читець», Основи

«Читець» — бестселер німецького письменника Бернхарда Шлінка.

Розповідь охоплює майже 40-річний період від 1958 по 1990 роки в Західній Німеччині. За сюжетом 15-річний школяр Міхаель Берг знайомиться з 36-річною кондукторкою трамвая Ханною Шміц. Між ними виникає роман. При цьому Ханна регулярно просить Міхаеля читати їй книжки. Потім жінка раптово зникає.
Через 8 років студент-юрист Міхаель потрапляє на показовий процес над наглядачками Освенцима. Серед підсудних він упізнав Ханну.

Роман описує розрив між поколіннями та осмислення молодими німцями злочинів періоду Голокосту.

За романом знято однойменний фільм, у якому Ханну зіграла Кейт Вінслет.

3. Томас Кініллі «Список Шиндлера», КСД

Оскар Шиндлер — мільйонер, успішний комерсант, запальний гравець, автогонщик, авантюрист, «справжній арієць» та… праведник світу, який урятував від смерті в газових камерах більше людей, ніж будь-хто за всю історію війни.

На початку Другої світової німецький промисловець Оскар Шиндлер відкрив у Кракові фабрику з виробництва емальованого посуду. Найдешевшою робочою силою були євреї з гетто.

Ті з них, кому пощастило потрапити до цієї фабрики, немов витягнули щасливий білет. Книга про страшну силу війни та непереможний людський дух, сильніший за неї. Це книга про людину, яка здійснила неможливе.

Екранізація роману 1993 року здобула 7 Оскарів.

4. «Танґо смерті» Юрій Винничук, Фоліо

Роман Юрія Винничука має два часові зрізи. Зокрема, в ньому описано події, які відбуваються у Львові перед війною і під час війни. Чотири друга: українець, поляк, єврей і німець переживають різні — веселі й сумні — пригоди.

Другий часовий зріз — це вже початок XXI сторіччя. Професор Ярош вивчає літератури, написані мертвими мовами. Він у процесі роботи дізнається про містичну практику переселення душ, яка стає можливою, якщо в момент смерті звучала відповідна музика. Загадкові ноти — і це історичний факт — звучали і в Янівському концтаборі на території Львова: «Танґо смерті», або танґо «Остання неділя» виконував під час розстрілів оркестр із в’язнів гетто.

Роман здобув премію «Книги року ВВС» у 2012 році.

5. Джон Бойн «Хлопчик у смугастій піжамі»

 

Бруно – син коменданта концтабору. Шмуль – єврейський хлопчик, в’язень концтабору. Що може бути спільного між цими дітьми? Дружба.

 

Бруно випадково знаходить табір, за колючим дротом якого під відкритим сонцем у смугастій піжамі грається Шмуль. Після цього Бруно приходить до табору щодня. Він приносить другові їжу, щиро дивуючись, що то той не любить шоколад…Одного дня Бруно переодягається у смугасту піжаму, щоб допомогти Шмулеві знайти тата. Та чи вдасться це йому?

 

«Хлопчик у смугастій піжамі» – роман-притча про неможливо можливу дружбу, яка не знає обмежень чи заборон. Дорослі визначають, хто хороший, а хто поганий. Діти такими кліше не користуються.

 

Дехто вважає, що роман не надто реалістичний. Можливо. Але у цьому випадку значення має не реалізм, а мораль. Її автор заховав між рядками, але так, щоб кожен міг знайти те, що шукає.

 

Підбірка українських авторів за різними жанрами(Мартин Якуб - український письменник)

Чому я вирішив це зробити?

Я перейшов на українську після Революції Гідності. Це було не надто важко, адже я з україномовної родини. Однак два десятиліття зросійщення далися взнаки. Зокрема проявилося в тому, що я зовсім не читав художню літературу українською. І ба більше, я не знав українських письменників. Звичайно я чув щось про Жадана, про Андруховича, про Забужко, але бажання їх читати чомусь не було.

З дитинства я любив жанрову літературу - трилери, детективи, жахи, пригодницькі романи. Ну те шо в нашій дружній літературній тусовці називають "масовою літературою". А такі автори не були на слуху. Я не хочу розбиратися в причинах, в цьому винні всі, і держава, і письменники, і самі читачі. Але факт є факт, та література, яка у всьому світі є найпопулярнішою, в Україні такою не була. Тому я почав шукати, і, оскільки сам потроху шось писав, то буквально перезнайомився з усіма авторами тих жанрів, які мені були цікаві. І був дуже приємно здивований, бо за рівнем українська література нічим не поступалася іноземній, якою я захоплювався.

Як створювався цей ТОП-11?

А дуже просто. Я попросив друзів та підписників назвати своїх трьох улюблених українських письменників/ць у кожному жанрі. І люди як завжди радо долучилися. За що я всім дякую!

Але ж ці рейтинги необ''єктивні? Вибірка надто мала...

Так, звісно необ'єктивні. Так звісно хтось з прекрасних авторів не потрапив у список, а хтось, можливо, отримав вище місце ніж потрібно. Але я б радо подивився результати загальнонаціонального голосування на всеукраїнських каналах, з залученням серйозних експертів та критиків, щоб люди голосували смсками, як на Євробаченні. Але бляха, я не знайшов. Тому вже звиняйте.

Навіть ось такі списочки авторів, навіть триста разів необ'єктивні, у 14-15 році мені б дуже допомогли заощадили купу часу. І сила силенна репостів цих "рейтингів" говорить про те, що і людям це потрібно!

Для чого це все?

Для того, щоб кожен українець, неважливо від регіону його проживання, відкривав для себе наших чудових авторів. Щоб твори обговорювалися та екранізувалися. А разом з українцями наших письменників відкрив для себе світ. Так, як відкрив нещодавно Україну.

І ви всі можете долучитися.

Відправляйте ці картинки друзям. (Особливо тим, хто лише нещодавно перейшов на українську.)

Робіть репости чи просто беріть ці рейтинги до себе на сторінку.

Влаштовуйте срачі з приводу неадекватності рейтингів чи навпаки висловлюйте захоплення нашими письменниками.

Перефразовуючи відомий вислів скажу: "Ти є те, що ти читаєш!"

Знаєш і читаєш українських письменників - душа у тебе стає українською!